Вірмени, переселившись у місто в 60-х роках XVII ст., спочатку збудували дерев'яну церкву. На початку XVIII ст. в прекрасно намальованій іконі з очей Діви Марії почали капати сльози. Того ж дня в присутності великого зібрання людей почалось богослужіння, яке тривало 44 години. Копія ікони знаходиться на щипці церкви, а оригінал вивезений в 1944 р. до Польщі, зараз він знаходиться у Петропавловському соборі міста Гданська. На честь з'явлення чудотворного образу, за ініціативою станиславівського вірменського братства, було зведено кам'яну будівлю величавого храму. За своєю об'ємно-просторовою композицією вона є характерним зразком бароко. Багато прикрашена живописними і скульптурними творами внутрішня частина собору. 

Привертає увагу, виконана у вірменському стилі, вівтарна плита - Хачкар, яка є в центрі вівтаря. Її проектував архіт. С. Треля, який мав свою майстерню в Станиславові, а виконав майстер Антоняк.